На жаль, дуже знайома історія:
– нічний дзвінок до чергової частини Маріупольського міськуправління - «пропав 10-річний онук… пішов ще о третій годині дня і до теперішнього часу не повернувся…»
- «Всі сили міліції були кинуті на пошуки зниклого…оперативникам знадобилося декілька годин, і хлопчика було знайдено» - Валерій Шаповалов, виконуючий обов'язки начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей Маріупольського міськуправління
Все начебто добре - дитину повернуто додому, його мати буде притягнута до адміністративної відповідальності за статтею «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків по вихованню дітей», залишається лише одне питання –
Чому 10-ти річний хлопчик з благополучної сім'ї втік з дому?
Як з'ясувалося, мати хлопчика працює на промисловому підприємстві у Маріуполі і під час літніх канікул він разом із бабусею та дідусем відпочиває за містом, на дачі.
Напередодні втечи стався неприємний інцидент - хлопчик заглянув у гості до сусідів по дачі, повернувся, а через деякий час прибіг сусід і звинуватив маленького гостя у крадіжці його мобільного телефона. На запитання рідних хлопчик відповів, що знайшов телефон на городі, підняв і почав бавитись. Телефон повернули, а дитину було суворо покарано.
Наразі невідомо що саме – недовіра рідних чи суворість покарання – викликало у дитини почуття такої великої образи, але саме ця образа і спровокувала втечу… І наступного дня, коли хлопчику дозволили погуляти, він вийшов за ворота та попрямував у місто - додому. Грошей на проїзд у нього не було, добирався на різному транспорті. А коли стемніло, так і не доїхавши до будинку, вирішив трохи відпочити на лавочці, де й заснув. Саме на цій лавочці, одного, вночі, міцно сплячим його знайшли працівники міліції…
«У більшості випадків причина уходу дитини з сім'ї – це несприятливі обставини у її житті.
Сучасні психологи розглядають втечу з дому як один із способів захисної поведінки.
Якщо таке трапляється у благополучних сім'ях, найімовірніше, це пов'язано з неправильною батьківського позицією щодо проблем дитини та її виховання.
Йдучи з дому, вона легко підпадає під небезпечний вплив та нерідко втягується у злочинні та аморальні дії. Але, навіть якщо такої неприємності не сталося, втеча з дому не проходить безслідно для психіки дитини. Щоб вона не повторилася, не варто карати своє дитя, тому що ця позиція призведе тільки до взаємних звинувачень та наростання конфлікту, а про справжню причину вчинку ви так і не дізнаєтеся.
Необхідно стати на бік дитини для того, щоб вона відчула надійний захист, одночасно роз'яснивши їй у дружній бесіді наслідки її зникнення, а краще за все звернутися до фахівця-психолога, який допоможе налагодити стосунки у родині» - Олена Любінецька, психолог Жовтневого райвідділу міліції
За матеріалами прес-служба Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області