Українські діти продовжують зникати у Європі, безбар'єрно перетинаючи український кордон. Цей факт ми, у «Службі розшуку дітей», за місяць війни і з усвідомленням того, що кількість вимушених біженців з України наближається до 4 мільйонів, сприймаємо з тривогою, але вже без шоку. Однак історія з 15-річниим Микитою з Одеси особливо нас схвилювала, адже ми дійсно мали підстави підозрювати, що цю дитину викрали. Викрили і вивезли за кордон Про зникнення 15-річного одесита повідомила його мама. Вона ж розповіла – її син міг перетнути кордон з Молдовою. Ми, у «Службі розшуку дітей», відразу ж зрозуміли – необхідно підключати Інтерпол і наших європейських колег із «Missing Children Europe». На щастя, на сьогодні ми вже маємо ефективні і налагоджені механізми оперативного реагування на наші повідомлення у міжнародний розшук і підтримку в 32 країнах Європи, тож щиро сподівалися, що вже найближчим часом Микиту вдасться розшукати. Та деталі, які ми дізналися від наших колег з Молдови ,лиш більше заплутали історію зникнення Микити, адже з’ясувалося, молдовський кордон він перетнув на авто, за кермом якого були чоловік і жінка – громадяни Німеччини. В машині, крім Микити, було ще двоє дівчат-підлітків. За нашим посередництвом, українська поліція розшукала родичів однієї з цих дівчаток. Вони розповіли – дівчинку мав вивезти Червоний хрест і віддати на опіку у прийомну сім’ю в Німеччину. Ось тільки ми, у «Службі розшуку дітей» знаємо – Червоний хрест таким не займається. Тож, хто були ці німці, які вивезли трьох українських дітей за кордон? При тому, що мама одного з них – навіть не знала про це? Ми все ж вирішили уточнити у Червоного Хреста – і отримали відповідь, що вони дійсно не займаються подібним і дуже стурбовані цієї ситуацією, адже тут може йти мова про викрадення дітей. Тоді ми підключили наших колег з німецької організації, яка допомогла залучити німецьку поліцію, аби розшукати тих, хто вивіз українських дітей за кордон.
Німецькі полісмени за номерами машини знайшли її власників – виявилося, це волонтери Християнського центру у Кьолні, і діти дійсно там. Поліція Німеччини офіційно нам підтвердила – усі троє дітей в безпеці, їм призначено офіційних опікунів. Як же серед цих дітей опинився Микита, і чому його мама про це не знала? Виявилося, він підробив дозвіл від батьків на перетин кордону, а все через те, що хотів поїхати з однією з дівчат, а мама його не пускала. Ця майже детективна історія підтверджує те, що війна війною, а підліткові втечі з дому так само трапляються, і тепер вони ще й набувають ширших масштабів, бо ж кордони стали відкритіші для українських біженців. А ще ця історія про те, який світ насправді став тісний – і спільними зусилллями небайдужих людей з трьох віддалених держав вдалося знайти підлітка навіть попри тисячі кілометрів, які він подолав. Та найголовніше, що ця історія має щасливий фінал. І це ті новини, якими хочеться з Вами ділитися.
Спасибі, що своїми донатами робите нашу діяльність можливою, і в цей непростий час підтримуєте «Службу розшуку дітей». Миру нам усім!
