Як вказує досвід Служби розшуку дітей, діти, які часто утікають з дому зазвичай в той чи інший спосіб залучалися під час життя на вулиці до злочинної діяльності.
Найчастіше це відбувається у формі дрібних крадіжок – коли підлітків, які живуть на вулиці навчають «працювати» на себе кишенькові злодії. Також непоодинокі випадки, коли підлітків використовують для пограбування квартир, складів, магазинів. Такі «співучасники» зазвичай не усвідомлюють можливої небезпеки для життя та міри покарання за вчинене, не ставлять зайвих питань, аби здатися дорослим злочинцям хоробрими та не претендують на велику винагороду за свою участь.
Також підлітків можуть примушувати до розповсюдження наркотиків. Спочатку дітям обіцяють гарні заробітки, а вже потім шантажем та погрозами повідомити про все батькам змушують працювати практично за копійки. Також в таких випадках є величезний ризик втягнення дитини у наркотичну залежність.
Найперша ознака, яка мусить насторожити батьків підлітків – це поява у дітей дорогих речей та кишенькових грошей. Завжди потрібно детально з’ясовувати звідки син чи донька узяли такі речі та гроші. Варто обережно перевіряти відповіді, адже діти часто вигадують, що ці речі чи гроші належать їхнім друзям, тож у будь-якому випадку треба переконатися – що чи хто є джерелом коштів.
Очевидно, що для здійснення злочинної діяльності дитина має витрачати свій час. Зазвичай це робиться за рахунок часу відведеного для навчання, або прогулянок та зустрічей з друзями. Отож батькам варто цікавитися чи не пропускає їхня дитина заняття – систематично, без поважних причин. Ну і звісно знати де і з якими друзями підліток проводить свій час. Діти не дуже охоче відкривають батькам усі подробиці про свої компанії, утім мудрі та досвідчені батьки завжди знайдуть можливість познайомитися з друзями своїх дітей ненав’язливо і так, щоб дитина відчувала не тотальний контроль , а повагу і зацікавленість її інтересами. Тривогу батьків мають викликати друзі дитини, які значно старші її за віком, мають шкідливі звички та ведуть спосіб життя, який свідчить про схильність до здійснення злочинної діяльності.
Іще один аспект, який завжди відчувається, коли дитину примушують до злочинної діяльності – зміна її поведінки. Психологи відзначають, що найчастіше йдеться про підвищену дратівливість, замкнутість, втрату інтересів до звичних захоплень, появу нетипових для мови дитини висловлювань чи суджень і навіть депресивних станів, раптових зникнень – втеч із дому та школи. Ніколи не варто усе списувати на «підлітковий вік», адже така поведінка майже завжди означає, що дитину щось серйозно лякає, непокоїть та виснажує. Навіть якщо це не участь у злочинах, мова може йти про якесь інше насилля, тож батьки повинні бути насторожі таких різких поведінкових змін у підлітка.
Часто батьки безпосередньо знаходять у кімнаті дитини чи серед її речей докази, що можуть свідчити про її участь у злочинах. Наприклад, якісь чужі золоті речі, гроші, наркотики, зброю, чи її імітацію,записки відповідного змісту.
І зрештою, сама дитина може зізнатися батькам, що її залучають до якогось злочину. Або, хоча б натякнути на це, чи випадково «похвалитися» про це комусь із рідних.
