Перейти до основного вмісту

Юнак з Київщини допоміг знайти Аню, яка була в розшуку 85 днів

27 вересня до «Служби розшуку дітей» надійшла інформація про зникнення Ані Горобець. Все сталося на Київщині у місті Ржичів – там 17-річна Аня навчалася в училищі. Сама ж дівчина родом з села Пії Миронівського району, саме там проживають її батьки. Вони відразу ж забили  на сполох, коли Аня після того,як поїхала на навчання,  раптово перестала виходити з ними на зв’язок. Намагалися розшукати її самотужки, та після марних спроб – звернулися до поліції, а через пару тижнів абсолютної невідомості, і до нашої телепрограми.

Після виходу в ефір випуску про розшук Ані ми довго не отримували взагалі ніяких відгуків про неї на нашу гарячу лінію. Це викликало неабияке занепокоєння, бо ж тривала безрезультативність пошуків і відсутність взагалі будь-якої інформації з дня зникнення дитини – не може не настрожувати. Та ми сподівалися, що Аня все ж знайдеться, так само ,як і рідні не втрачали надії на її повернення.

14 грудня, майже за три місяці після зникнення Ані, на іншому кінці лінії зв’язку нашої гарячої лінії,  упевненим голосом молодий хлопець стверджував – він знає Аню, а також, де вона знаходиться зараз. Інформація з його слів виявилася правдивою – це вже за кілька годин нам підтвердили правоохоронці, які оперативно перевірили ці факти. 17-річну дівчину розшукали в Київській області. В іншому селі та навіть іншому районі вона намагалася самостійно будувати своє життя – вела домашній побут та покинула навчання…  

«Часто діти у підлітковому віці намагаються знайти різні способи для самоствердження. Для Ані – це самостійне життя без втручання батьків. Звісно, вона має на це право, але всі ми розуміємо, наскільки це небезпечно. На щастя, з Анею все в порядку, і зараз найголовніше – батькам дівчинки знайти з нею взаєморозуміння»

Марина Липовецька, психолог «Служби розшуку дітей»

На жаль, за 16 років «Служби розшуку дітей» ми знаємо багато подібних прикладів, коли невинні спроби дітей жити самостійно ставали шляхом до експлуатації праці, насилля і навіть смерті. Тому які б причини втечі з дому у дитини не були, найголовніше – це повернути її в безпеку, а потім обов’язково вирішити всі непорозуміння, аби уникнути повторення втеч у майбутньому. Страшно подумати,що історія могла би мати зовсім інший фінал, якби не небайдужість молодого хлопця. Його вчинок вкотре підтверджує – робити добрі справи просто, та для когось вони можуть зіграти навіть вирішальну роль в житті. Тому ми ще раз наголошуємо – якщо побачите дитину, яка викликає у вас підозру – будь ласка, розкажіть про це за безкоштовним номером 116 000. А також актуальна база дітей, що в розшуку є на нашому сайті - http://missingchildren.org.ua

Дякуємо, що Ви з нами! Адже є ті, хто дійсно потребують нашої з Вами допомоги.